рука

Рука ("mão")

Рука ("braço")

Bielorrusso

Substantivo

ру.ка, feminino

1. (anatomia) mão
2. (anatomia) braço

Declinação

    Substantivo feminino (–ка)

Caso Singular Plural Nominativo рука́ ру́кі Genitivo рукі́ рук Dativo руцэ́ рука́м Acusativo руку́ ру́кі Instrumental руко́й рука́мі Locativo руцэ́ рука́х

Locuções e expressões

• трымацца за рукі: dar as mãos; ficar de mãos dadas

Entradas relacionadas

• далонь
• локаць
• падпаха
• палец
• прадплечча
• запясце

Etimologia

Do protoeslavo *rǫka, do protobalto-eslavo *ránkāˀ.

Pronúncia

• AFI: /rʊ.ˈka/
• X-SAMPA: /rU."ka/

   "рука" ^{fonte ?}

Ligações externas

Referências

(em bielorrusso) “рука” no BiełMova.org (em bielorrusso) “рука” no Энцыкляпэдыя Электронная (slounik.org) (em bielorrusso) “рука” no Тлумачальны слоўнік (Родныя вобразы)

Russo

 Entradas similares:  Apêndice:As mil palavras mais usadas em russo.

Substantivo

ру.ка, feminino, inanimado

1. (anatomia) mão

   Ру́ки на́до как сле́дует помы́ть пе́ред едо́й. (Deve-se lavar bem as mãos antes de comer.)

2. (anatomia) braço

   У меня́ рука́ нарыва́ет. (Estou com uma bolha no braço.)

3. braço (de um objeto)

   Аппарат оснащён телескопической рукой. (O aparelho está equipado com um braço telescópico.)

4. mão de obra
5. letra; caligrafia
6. (jogo) mão (em jogo de cartas)

   покерная рука (mão de pôquer)

Sinônimos

• De 1: кисть
• De 3: манипулятор
• De 5: почерк

Declinação

    Substantivo feminino inanimado, 1ª declinação (–а), padrão 3f'

Caso Singular Plural Nominativo рука́ ру́ки Genitivo руки́ рук Dativo руке́ рука́м Acusativo ру́ку ру́ки Instrumental руко́й руко́ю рука́ми Preposicional руке́ рука́х Locativo – –

Locuções e expressões

• борьба на руках: (desporto) luta/queda de braço
• брать кого́-либо за ру́ку: pegar a mão de
• вести́ кого́-либо за ру́ку: levar (alguém) pela mão
• всё в твои́х рука́х: o mundo está em suas mãos
• го́лыми рука́ми: com as próprias mãos
• держа́ть друг дру́га за ру́ку: dar as mãos; ficar de mãos dadas

  Ма́ша и А́нна держа́лись за ру́ки. (Masha e Anna ficaram de mãos dadas.)

• держа́ть себя́ в рука́х: controlar-se; manter a cabeça no lugar
• жать ру́ку: apertar as mãos
• зала́мывать руки́: torcer as mãos (de ansiedade, etc.)
• запя́стье руки́: (anatomia) pulso
• здоро́ваться за́ ру́ку с: apertar a mão de (cumprimento)
• из рук в ру́ки: de mão em mão
• кре́м для рук: loção para as mãos
• лес рук: expressão usada sarcasticamente em sala de aula, quando o professor faz uma pergunta e ninguém levanta a mão para responder (indicando que não há uma "floresta" de màos levantadas
• мастер на все руки: faz-tudo; pau para toda obra
• махать рукой: acenar/abanar (a mão)
• не сули журавля в небе, дай синицу в руки: mais vale um pássaro na mão do que dois voando
• не поклада́ючи/поклада́я рук: (trabalhar) de sol a sol; (trabalhar) sem parar
• нечистый на руку: desonesto; ladrão
• опуска́ть/опусти́ть ру́ки: desanimar-se; perder as esperanças
• подава́ть/пода́ть ру́ку: dar uma mão; oferecer ajuda
• пожима́ть ру́ку: apertar a mão

  Я хочу́ пожима́ть мое́й прия́тельнице ру́ку. (Quero apertar a mão da minha amiga.)

• положа́ ру́ку на́ се́рдце: com a mão no coração; sinceramente
• попроси́ть/проси́ть руки́: pedir em casamento
• протяну́ть/протя́гивать ру́ку по́мощи: estender a mão (para ajudar)
• рука́ не поднима́ется: com hesitação; hesitar em (fazer algo)
• руки вверх: mãos ao alto

  Руки вверх! Стрелять буду! (Mãos ao alto, senão atiro!)

• ру́ки как крюки́: desajeitado; desastrado
• ру́ки не из того́ ме́ста расту́т: desajeitado; desastrado
• ру́ки прочь от: tire as mãos de; fique longe de
• уме́лые ру́ки: trabalhador habilidoso
• ходи́ть по рука́м: (algo) passar de mão em mão

Termos derivados

    Termos derivados de рука

Adjetivos derivados de рука безрукий большерукий двурукий длиннорукий долгорукий голорукий короткорукий косорукий криворукий леворукий многорукий наручный однорукий одноручный праворукий ручной рукастый рукотворный своеручный сторукий сухорукий четверорукий четырёхручный     Advérbios derivados de рука вручную     Substantivos derivados de рука двурушник ручка рукоборье рукоятка рукоять ручник рукоблудие рукоприкладство руководство руководитель ручища (aumentativo) ‎ручня ручонка (diminutivo)     Verbos derivados de рука обезручить обручить руководить

Termos relacionados

• запястье
• кулак
• ладонь
• локоть
• палец
• подмышка
• предплечье
• плечо
• рукав
• член

Etimologia

Do eslavo oriental antigo рука (ruka), do protoeslavo *rǫka, do protobalto-eslavo *ránkāˀ.

Cognatos

    Cognatos de рука

Bielorrusso : рука (ruka) Búlgaro : ръка (rǎka) Cachúbio : rãka Checo : ruka Eslavo Eclesiástico : ⱃⱘⰽⰰ , рѫка (rǫka). Eslovaco : ruka Esloveno : roka Eslovíncio : rą̃kă

Macedônio : рака (raka) Polábio : rǫkă Polonês : ręka Rusino : рука (ruka) Servocroata : рука , ruka Sorábio Alto : ruka Sorábio Baixo : ruka Ucraniano : рука (ruka)

Pronúncia

• AFI: /rʊ.ˈka/
• X-SAMPA: /rU."ka/

   "рука" ^{fonte ?}

Ligações externas

Referências

• (em russo) “рука” no Академик
• (em russo) “рука” no Грамоты.ру

Servocroata/Servo-croata

Substantivo

ру́.ка, feminino

1. (anatomia) mão
2. (anatomia) braço
3. mão de obra
4. mão; demão
5. mão; ajuda

Grafias alternativas

• Alfabeto latino: ruka

Sinônimos

• De 1: (antigo) шака/šaka

Declinação

    Substantivo feminino, classe 2

Caso Singular Plural Nominativo рука ruka руке ruke Genitivo руке ruke рука ruka Dativo руци ruci рукама rukama Acusativo руку ruku руке ruke Vocativo руко ruko руке ruke Instrumental руком rukom рукама rukama Locativo руци ruci рукама rukama

Locuções e expressões

• бити некоме при руци: ajudar (alguém)
• из друге руке: em segunda mão
• из прве руке: em primeira mão; exclusivamente
• (имати) чисте руке: (ter) as mãos limpas; (ser) honesto
• на дохват/надохват руке: à mão
• стави руку у ватру (да): pôr a mão no fogo (por)
• у добрим рукама: em boas mãos
• чврста рука: mão de ferro; pulso firme

Termos derivados

    Termos derivados de рука

изручити/izručiti ручетина/rucetina рукавичар/rukavičar рукавчић/rukavčić рукица/rukica

ручка/ručka ручурда/ručurda рукав/rukav рукавица/rukavica руковати/rukovati

руководити/rukovoditi рукољуб/rukoljub рукомет/rukomet рукопис/rukopis рукополагати/rukopolagati

рукотворина/rukotvorina рукохват/rukohvat руцељ/rucelj руцин/rucin заруке/zaruke

Termos relacionados

• анатомија/anatomija
• биологија/biologija
• нога/noga
• прст/prst
• риболов/ribolov
• тело/telo

Etimologia

Do protoeslavo *rǫka, do protobalto-eslavo *ránkāˀ.

Pronúncia

• AFI: /rǔː.ka/
• X-SAMPA: /ru_/:.ka/

   "рука" ^{fonte ?}

Ligações externas

Referências

(em servo-croata) “ruka” no Hrvatski jezični portal

Ucraniano

Substantivo

ру.ка, feminino, inanimado

1. (anatomia) mão

   Я можу писати обома руками. (Sei escrever com ambas as mãos.)

2. (anatomia) braço
3. braço (de um objeto)
4. letra; caligrafia
5. mão de obra

Sinônimos

• De 1: кисть

Declinação

    Substantivo feminino inanimado, 1ª declinação (–а)

Caso Singular Plural Nominativo рука́ ру́ки Genitivo руки́ рук Dativo руці́ рука́м Acusativo ру́ку ру́ки Instrumental руко́ю рука́ми Locativo руці́ рука́х Vocativo ру́ко ру́ки

Locuções e expressões

• попросити руки: pedir em casamento

Entradas relacionadas

• долоня
• лікоть
• палець
• пахва
• передпліччя
• зап'ястя

Etimologia

Do protobalto-eslavo *ránkāˀ, pelo protoeslavo *rǫka.

Pronúncia

• AFI: /rʊ.ˈka/
• X-SAMPA: /rU."ka/

   "рука" ^{fonte ?}

Ligações externas

Referências

(em ucraniano) “рука” no Словник української мови (em ucraniano) “рука” no Словника української мови (СЛОВНИК.ua)