вежливость
Substantivo
[editar]| Caso | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominativo | ве́жливость | ве́жливости |
| Genitivo | ве́жливости | ве́жливостей |
| Dativo | ве́жливости | ве́жливостям |
| Acusativo | ве́жливость | ве́жливости |
| Instrumental | ве́жливостью | ве́жливостями |
| Preposicional | ве́жливости | ве́жливостях |
веж.ли.вость (vézhlivost') inanimado, feminino
- educação, polidez, civilidade. Ser educado, polido e civilizado.